Як Молодіжні Ради при ОТГ забезпечать залучення та розвиток молоді?

2-4 липня 2018 року у Луцьку в рамках зустрічі «Як молодіжні ради при ОТГ забезпечать залучення та розвиток молоді?», що проходила у форматі відкритого простору, молодь та представники муніципалітетів ОТГ працювали над тим, як створювати дієві молодіжні ради у громадах аби не займатись розвитком молоді без залучення самої молоді. 

З 16-ти тем, що були заявлені учасниками та учасницями, можна виокремити ключові виявлені проблеми, до яких все зводиться:

  1. Немає пасивної молоді – є непрофесійність у роботі з молоддю, у людей, які проводять нудні, не цікаві, нічим не корисні заходи або просто не вміють (або не вважають за потрібне) інформувати цільові групи. В підсумку маємо кризу довіри. Молодь просто не вірить, що «ці люди» можуть щось їм запропонувати вартісне. 
  2. Освіта в школі не відповідає реальності від слова взагалі. В результаті старшокласники не володіють елементарними навичками для того щоб мати можливість бути включеними у громадське життя. 
  3. Окрім стандартної освіти, молоді люди у громадах не мають доступу до зручних та зрозумілих освітніх інструментів саме в контексті розвитку навичок, які роблять життя продуктивним та успішним а їхню активність – корисною для громади. 
  4. Понад 30 навичок були визначені молодими людьми на заході як такі, що вони їх потребують, щоб бути успішними та корисними у громадському житті. 
  5. Віддаленість населених пунктів в багатьох ОТГ унеможливлює систематичне залучення молоді (і не тільки молоді) через значні логістичні затрати при використанні традиційних методів та інструментів. 

Учасники відкритого простору запропонували рішення (проекти), які вирішують ті чи інші проблеми на шляху до залучення молодих людей, до реалізації молодіжних політик у громадах

Розширений звіт

КОНТЕКСТ

“Жодних рішень для молоді – без молоді”.

Європейська хартія участі молоді на регіональному та місцевому рівні.


Волинська область за планом має мати понад 70 нових громад. Кожна громада в праві сама вирішувати питання свого врядування і розподілу бюджету, структури виконавчих органів. 

Міністерство регіонального розвитку та Міністерство молоді та спорту в процесі надання рекомендацій для таких адміністративних одиниць щодо реалізації держаної молодіжної політики, проте цей процес формується в залежності від потреб кожної громади і на даний момент не існує типової структури роботи зі молоддю в ОТГ. Кожна громада сама вирішує, як працювати  які структурні підрозділи передбачити у своєму виконавчому апараті. 

Провівши аналіз 5 найбільших громад Волині: Зимнівська, Княгининівська, Смідинська, Литовезька та Устилузька ОТГ – ми дійшли висновку, що молодіжна політика не представлена на місцевому рівні ні працівником, ні службою чи молодіжним центром. Частково ці функції можуть виконувати працівники культури чи освіти, проте на сьогодні їм такі інструкції не надані. У більшості громад України така ж ситуація – молодіжна політика і безпосередній контакт місцевої влади із молоддю відсутній.

За відсутності таких можливостей ми спостерігаємо значний відтік молоді у великі міста (24% за інформацією управління статистики Волинської ОДА) та на сезонну чи постійну роботу за кордон (17%). Молоді люди, що залишилися у своїх громадах, ведуть неактивний спосіб життя (за власним опитуванням 60% молоді із ОТГ ніколи не брали участь у громадських акціях) та не відчувають свою приналежність до громади, не готові брати відповідальність за її долю. 

Велика імовірність в тому, що реформа децентралізації не може бути успішною у разі відсутності дієвої моделі молодіжної політики і молодіжної роботи. Власне наш проект і пропонує вирішення вищеописаних проблем через напрацювання ефективних моделей заснування та діяльності Молодіжних Рад в ОТГ.

ФОРМАТ: ЯК ВСЕ ВІДБУВАЛОСЬ

Захід проходив відповідно до принципів технології Відкритого простору.

Технологія Відкритого Простору – це простий, універсальний та ефективний метод проведення нарад, зборів, конференцій та зустрічей для груп кількістю від 7 до кількох тисяч учасників. Тривалість Відкритого Простору може бути від 4 годин до кількох днів.

Цю технологію застосовують з різною метою – вирішення управлінських, навчальних чи творчих завдань, обговорення певних питань, вирішення проблем чи прийняття рішень. Хоч учасниками таких зустрічей часто є люди різні за спеціалізацією, поглядом на обрану проблему та темпераментом, Відкритий простір надає можливість всім прийняти участь у обговоренні різних аспектів спільної актуальної для всіх учасників теми та у процесі прийняття рішень.

Час і «територія» у Відкритому Просторі структуровані таким чином, що люди самі організовують свою роботу, обговорення, навчання чи планування. Кожен з учасників Відкритого Простору працює саме над тими завданнями, які для нього є цікавими та актуальними і за які він готовий нести відповідальність. В основі цього методу лежить здатність людей до самоорганізації.

Трохи історії

Перший захід у форматі Відкритого Простору відбувся у 1985 році, під час Третього міжнародного симпозіуму з організаційної трансформації у Монтере (штат Каліфорнія, США). Відтоді метод застосовувався в різноманітних організаціях з широкого спектру питань у понад 80 країнах.

Наприклад, за допомогою технології відкритого простору у літакобудівній компанії “Боїнг” було розроблено принципово нову конструкцію дверей літака, над якою перед тим безуспішно билися конструктори організації; американський концерн телефонного зв’язку АТ&Т за дуже короткий час розробив проект павільйону для Олімпійських ігор 1996 р. в Атланті; акціонерне товариство “Німецька залізниця” (“Дойче Бан АҐ”) спланувала процес злиття з іншим підприємством транспортного обслуговування.

Відкритий простір часто використовують для проведення конференцій та форумів, як формат «не-конференції» – коли відповідальність за зміст заходу покладена на його учасників. У корпоративному форматі ВП використовують зокрема й для проведення загально організаційних стратегічних сесій чи для вирішення конкретних бізнес-завдань. В Україні Відкритий Простір застосовується вже понад 10 років.

Принципи відкритого простору

Всі хто прийшли, саме ті, хто мали прийти…

…нагадує учасникам, що їм не потрібен голова правління та ще 100 осіб для того, щоб досягнути цілі; для цього потрібно лише ті, хто турбуються або піклуються про результат

Все починається тоді, коли має початися…

…нагадує учасникам, що “дух та креативність не мають робочого графіку”

Все, що відбувається, саме те, що має відбуватись…

…нагадує учасникам, що все, що відбувається є реальним і жодні скарги та пересмикування не можуть змінити цю ситуацію. Прийміть цю ситуацію та спробуйте отримати максимальну користь в поточній реальності

Все відбувається там, де має відбуватися…

…нагадує учасникам, що простір є усюди та завжди. Будь ласка, будьте свідомі цього

Якщо кінець, то кінець. Якщо не кінець, то – не кінець…

… нагадує учасникам, що ми ніколи не зможемо увити собі скільки часу нам потрібно для вирішення того чи іншого завдання або завершення тієї чи іншої розмови. Не поспішайте тому, що у вас на дискусійно сесію заплановано 30 хвилин. Вирішуйте завдання!

Коли відкритий простір — доречна технологія?

Гарісон Оуен, автор технології Відкритого простору, пояснює, що його

підхід найкраще працює, коли дотримані такі критерії щодо питання, яке

виноситься на обговорення під час ВП:

• Реальна проблема, яку слід вирішити.

• Складність завдань, які слід виконати, або результатів, яких слід досягти.

• Різноманіття залучених учасників, необхідних для вирішення питання.

• Реальний або потенційний конфлікт в значенні, що люди справді піклуються

про центральне питання/мету відкритого простору.

• Терміновість в значенні, що діяти слід було ще вчора.

КОМАНДА ФАСИЛІТАТОРІВ

Тарас Тимчук, незалежний консультант, фасилітатор (Київ)

Михайло Войтович, незалежний консультант, документатор (Луцьк)

ТЕМИ та РЕЗУЛЬТАТИ ОБГОВОРЕНЬ

Протягом перших двох днів учасники Відкритого простору заявили понад 20 тем. В підсумку це вилилось у 16 обговорень в малих групах, результати яких і увійшли в цей звіт (суміжні теми учасники могли об’єднувати).

Як підвищити активність молоді в ОТГ?

ІНІЦІАТОРИ: Вікторія Мельничук, Андрій Голодзю.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

  • У громадах відсутні простори для зустрічі молоді.
  • Відсутні кадри для молодіжної роботи або їх кваліфікаційний рівень дуже низький.
  • Використовуються застарілі або недієві форми та методи роботи з молоддю.
  • Слабка інформаційна підтримка молодіжних заходів (організатори або не вміють або ігнорують потребу широкого інформування через сучасні канали).
  • Брак політичної волі (розуміння потреби) провадити системну молодіжну політику.

КОМЕНТАРІ

  • Форма в сучасному світі часто зумовлює зміст. Молодь потребує сучасних просторів (середовища) для того щоб збиратись, комунікувати, працювати над індивідуальними чи спільними проектами.
  • Залучення молоді до спільної роботи на благо громади (при ефективному інформуванні) як наслідок може полегшити замученість молоді до прийняття рішень у сфері молодіжної політики (за наявності політичної волі місцевої влади).

Як інформувати населення, зацікавити людей щодо діяльності в громаді та Молодіжній Раді?

ІНІЦІАТОРИ: Сергій Ужегов, Орест Микитюк.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Рекомендовані канали інформуванні:

  • Соціальні мережі: Instagram, Facebook.
  • Живе спілкування (плітки).
  • Дошки оголошень.
  • ЗМІ (місцеві газети чи/та інформаційні бюлетені).
  • Групи в Massenger та Viber.
  • Канали на Youtube (прямі ефіри, стріми, реклама ОТГ та МР).
  • SMS-розсилка
  • Масові заходи.

КОМЕНТАРІ

  • Для молоді навіть такий, начебто сучасний та інноваційний канал як Facebook вже вважається застарілим і не прийнятним (ще й там батьки сидять).
  • Без каналу на Youtube та профілю в Instagram годі й сподіватись на широке інформування тих, кому зараз менше 25 років.
  • І потрібно враховувати, що і це швидко зміниться на іще щось…

Чим вигідна Молодіжна Рада для ОТГ?

ІНІЦІАТОРКА: Вероніка Дякович.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Молодіжна рада для ОТГ це:

  • Оцінка реальної ситуації в молодіжному середовищі громади.
  • Форма партнерства Win-Win.
  • Свідома та активна молодь.
  • Освітній майданчик для розвитку демократії.
  • Промоція ОТГ (в першу чергу за рахунок доступу та активності молодих людей в сучасних інформаційних каналах).
  • Соціальний ліфт.
  • Нові, перспективні ідеї для розвитку ОТГ.
  • Нові форми участі в управлінні громадою.
  • Середовище для розвитку молоді.
  • Кадровий резерв для муніципальних органів управління, освітніх та культурних установ, бізнесу.

КОМЕНТАРІ

  • Готовність місцевої влади до ведення системної та прозорої молодіжної політики (з огляду на широкий перелік вигод) свідчить про те, що громада не помилилась на останніх виборах. І навпаки.

Як перетворити клуб на центр молоді?

ІНІЦІАТОРКА: Людмила Касьян.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

  • Потрібні молодіжні працівники.
  • Для молодіжних працівників потрібне нормальне, кваліфіковане, оплачуване навчання.
  • Відновити довіру в молоді, що тут щось може відбуватись цікаве.
  • Залучити молодь до ремонту та облаштування простору.
  • Залучити молодь до організації діяльності оновленого центру.
  • Потрібен гнучкий графік роботи.
  • Будинок культури потрібно наповнити життям.
  • Вивчити потреби в молоді (запитати, що їм було б цікаво).
  • Територія має бути вільною від алкоголю.

КОМЕНТАРІ

  • Думка, яка не увійшла у фінальний протокол: можливо не варто «натягувати сову на глобус». Можливо вигідніше і дієвіше створити зовсім новий простір а не вкладати мільйони (є приклади в українських ОТГ) у ремонт клубу, в який все одно ніхто ходити не збирається? Можливо це як з одягом – у вас не може нічого з’явитися нового, бо все забито старим мотлохом?

Форми та методи співпраці молоді та ОТГ.

ІНІЦІАТОРКА: Оксана Піцик.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

  • Запрошувати молодих людей на зустрічі з можливістю почути історії успіху працівників ОТГ, бізнесу, молоді.
  • Поїздки до інших громад.
  • Живе спілкування.
  • Спільні заходи (толоки свята).
  • Реалізація проектів (ОСМ + молодь).
  • Залучення молоді до діяльності ОМС (сесії, засідання виконкомів, робота депутатських комісій).
  • Комунікація через інтернет (чати з головою у визначені дні та години).
  • Неформальне спілкування (чаювання, кава з головою громади, ранкова зарядка, катання на ковзанах тощо).
  • День самоврядування (мешканці громади у ролі голови та керівників відділів).

КОМЕНТАРІ

  • Ідей та можливостей для неформального залучення молодих людей до розвитку громади є сотні і цей список можна розширювати та доповнювати майже до нескінченності. Головне – готовність та розуміння потреби такого залучення.

Ключові проблеми молоді в ОТГ.

ІНІЦІАТОРКА: Олена Крук.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

  • Пасивність молоді.
  • Шкідливі звички.
  • Відсутність спільних інтересів.
  • Відсутність місць дозвілля.
  • Відтік молоді з громади.
  • Відсутність робочих місць (низький рівень оплати праці).
  • Виховання старою школою.
  • Не якісна шкільна освіта в громаді.
  • Немає можливостей для особистісного розвитку.
  • Непорозуміння поколінь.
  • Недовіра до влади.
  • Погана екологія.
  • Залежність.

Це усі ті питання з якими має працювати молодіжна рада разом з місцевою владою.

КОМЕНТАРІ

  • Пасивність молоді. Як пізніше встановили – це не пасивність молоді а невміння працювати з молоддю та організовувати справді цікаві для молодих людей заходи з боку тих, хто як правило називає «пасивність молоді» як причину не успіху своєї роботи.
  • Відтік кадрів. Скоріше не відтік, а відсутність бажання повертатись, адже сам відтік – явище скоріше позитивне, адже це знання, досвід, контакти.
  • Відсутність робочих місць. Скоріше відсутність знань про способи заробітку в сучасному світі неймовірно широких можливостей. Це і відсутність підприємливості та самозарадності як навичок знаходити рішення своїх та чужих проблем (а тут і підприємництво). Проблема не в робочих місцях а в домінуванні старої парадигми «школа-інститут- робота», яка сьогодні вже не релевантна.
  • Зрештою все впирається в неякісну (застарілу) освіту. Якщо Молодіжна Рада допоможе вирішити питання сучасної освіти для молоді, хоча б в розрізі навичок ефективності, громадянських компетентностей, навичок підприємливості – це буде величезний внесок у розвиток громади.

Як перенести МКДО (молодіжний консультативно-дорадчий орган) з паперу в реальність?

ІНІЦІАТОРКА: Анна Чередніченко.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Як зробити МР ефективною:

  • Потрібна людина (люди) яка готова брати на себе відповідальність за молодіжну політику в громаді.
  • Підготовлені молодіжні працівники.
  • Якісне планування заходів.
  • Заходи – це не основна діяльність МР.
  • Навчання членів МР.
  • Тісна взаємодія МР з освітніми та культурними відділами.
  • Регулярний моніторинг.
  • МР = ГО (як варіант успішної моделі організації та діяльності МР в ОТГ).

КОМЕНТАРІ

  • Тут виникає питання – а кому взагалі потрібні такі «паперові» МКДО? Якщо це імітація діяльності, то без діяльності це дуже швидко стане усім помітно. А якщо хотіли і не змогли, то мабуть варто шукати причину невдачі, виправляти помилки і розпочинати з початку.

Як ефективно реалізувати рішення молодіжної ради?

ІНІЦІАТОРКА: Вікторія Сливка.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Контроль з боку МР чи зареєстровано проект рішення у місцевій раді, подати максимум інформації та аргументів про вагомість рішення.

Сценарій 1. Рішення прийнято.

  • МР може контролювати виконання рішення або брати участь в його реалізації в якості партнера;
  • МР не повинна повністю виконувати роботу працівників ОМС;
  • у рішенні вказувати відповідального зі сторони МР і зі сторони ОМС;
  • чітке календарне планування (!), чіткі строки + запас на можливі ризики;
  • володіння членами МР основами проектного менеджменту;
  • мотивація виконавців рішення МР;
  • чітко бачити кінцевий результат впроваджуваного рішення.

Сценарій 2. Рішення не прийнято.

  • Надати додаткові аргументи чому це вигідно для депутатів та громади в цілому;
  • доопрацювати проект рішення;
  • просити аргументувати відмову від депутатів;
  • показати кінцеву мету рішення (кількісні та якісні показники);
  • якщо відмовили лише через брак коштів, запустити пошук джерел спів фінансування;
  • налагодити постійну співпрацю з депутатами (працювати з ними до сесії);
  • заручитись підтримкою з боку громади (наприклад підписні листи).

КОМЕНТАРІ

  • А іще можна зіграти за своїми правилами. А саме загітувати на наступних виборах молодь (і не тільки) прийти і проголосувати за «своїх» кандидатів з молодіжної спільноти чи/та за тих, хто готовий підтримувати і гарантувати реалізацію молодіжних ініціатив, які пройшли через Молодіжну Раду.

Як має формуватись МР, який має бути кількісний та якісний склад?

ІНІЦІАТОРКА: Вероніка Дякович.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Кількість – від 5 до 15 осіб:

  • представники від ГО, які діють в ОТГ;
  • представники від ВНЗ, які діють в ОТГ;
  • учні зі шкіл, які діють в ОТГ;
  • молоді активісти, які висловлюють бажання працювати в МР.

Під час формування персонального складу необхідно врегулювати представництво у МР від населених пунктів, що входять до складу ОТГ.

На діяльність МР вкрай необхідно закладати кошту в місцевому бюджеті.

Рекомендований строк каденції МР – 2 роки.

КОМЕНТАРІ

  • Потреба представництва усіх населених пунктів з ОТГ з часом нівелюватиметься за рахунок розвитку суб’єктності ОТГ як чогось спільного, не залежно від населеного пункту. Якщо на старті рівномірність представництва може бути в окремих громадах одним із ключових факторів формування кількісного і якісного складу МР, то з часом превалюватиме компетентнісний фактор.

Як заохотити молодь до співпраці з МР?

ІНІЦІАТОРКА: Анна Романюк.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Багато зовнішніх факторів тиснуть на молодь в сучасному світі (соціум, невпевненість, залежність, безробіття тощо) і не дають їй можливості самореалізуватись в житті.

З цього ключовим завданням МР забезпечення освітніх потреб молодих людей в ОТГ, що б дало поштовх молоді до дій. Тут виникає потреба у лідері, як в рушійній силі так і готовності брати на себе відповідальність за молодіжну політику у громаді.

Аргументи, чому варто співпрацювати молоді з МР:

  • можливість брати участь у процесі прийняття рішень місцевої ради;
  • це механізм лобіювання саме тих рішень, які потрібні і цікаві молодим людям;
  • це майданчик для спілкування та налагодження нових корисних контактів.

КОМЕНТАРІ

  • Черговий раз учасники торкаються питання освіти як ключової проблеми сучасної молоді в ОТГ.

Який інтернет-сайт створити щоб він допомагав створювати дієві молодіжні ради?

ІНІЦІАТОР: Михайло Войтович.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Мета: «продати» громаді саму ідею створення МР та попередити ризик «вставляння палок» з боку місцевої влади.

Завдяки сайту молодь:

  • має дізнатись, що можна реально впливати на розвиток громади;
  • має зрозуміти, що розвиток громади – це цікаво;
  • має отримати юридичну інформацію по створенню і діяльності МР у простій і зрозумілій формі;
  • може дізнатись про успішні практики у інших громадах.

Завдяки сайту представники місцевої влади:

  • має дізнатись беззаперечні аргументи про користь від МР для ОТГ;
  • можуть порахувати вартість створення та підтримки діяльності дієвої МР.

КОМЕНТАРІ

  • Не погано було б зібрати перелік підприємств, установ, організацій, незалежних експертів, до яких можна звернутись за допомогою ат послугами, що стосуються створення та розвитку МР.

Можливості, повноваження та обмеження, ризики МР?

ІНІЦІАТОРКА: Софія Рожок.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Можливості та повноваження:

  • узгодження рішень місцевої ради щодо питань, які стосуються молоді;
  • внесення проектів рішень на профільні комісії;
  • входження голови МР до складу виконавчого комітету місцевої ради;
  • надати членам МР статус радників голови ОТГ;
  • моніторинг діяльності ОМС;
  • можливість безперешкодного та оперативного отримання консультацій та роз’яснень від працівників та посадових осіб ОМС;
  • беззаперечне право участі у розробці та реалізації місцевої молодіжної політики;
  • фінансування витрат на функціонування МР громадою.

Обов’язки:

  • публічна звітність МР кожні 6 місяців;
  • залучення молоді до діяльності у проектах та активностях МР;
  • проведення відкритих слухань для отримання думки молоді;
  • регулярна діяльність (засідання, планування та проведення заходів);
  • публічний план засідань МР;
  • опублічнення усіх документів, що стали результатом діяльності МР;
  • розгляд звернень до МР у чітко встановлені строки;
  • відповідати за збереження наданого у користування громадою майна;
  • проведення заходів для молоді (концерти, фестивалі, навчання).

Обмеження та ризики:

  • відсутність або недостатність фінансування для продуктивної діяльності;
  • заполітизованість;
  • конфлікти інтересів;
  • відсутність (зниження) мотивації у членів МР;
  • відсутність реального впливу на молодіжну політику в ОТГ (формальність МР);
  • низький рівень навичок членів МР;
  • нестистемність, відсутність спадковості у діяльності в наступників.

Як молодь може вплинути на рішення влади в ОТГ?

ІНІЦІАТОРКА: Ольга Охрімчук.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Молодь може:

  • написати проект рішення;
  • написати звернення до голови ОТГ з питанням чи ідеєю;
  • зібрати підписи на підтримку якогось питання;
  • брати участь у засіданнях сесій, виконкому, депутатських комісій;
  • проводити спільні заходи, святкування, реалізовувати спільні проекти;
  • брати участь на звіті голови ОТГ;
  • молодь може балотуватись у місцеву раду, на посаду голови ОТГ або працювати в структурі ОМС – тобто стати владою щоб безпосередньо впливати на життя громади.

КОМЕНТАРІ

  • На сьогодні законодавством описано немало форм участі та впливу громадян на діяльність влади та життя громади. Тому щоб МР була справді дієвою та ефективною її функції мають бути пов’язані з роз’ясненням тих можливостей які вже є і створенням нових, які без МР не можливі або надто складні у використанні.

Проблема транспортування молоді у віддалених селах

ІНІЦІАТОР: Віктор Вавринюк.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Проблема: 12 сіл без транспортного сполучення (Устилузька ОТГ).

Рішення:

  • Бюджетне фінансування.
  • Он-лайн засідання.
  • Територіальні комісії.

РЕКОМЕНДАЦІЇ та КОМЕНТАРІ

  • З цим питанням будуть стикатись багато ОТГ в Україні. Зажди потрібно буде робити вибір між транспортом та он-лайн інструментами залучення. Одне й інше має свої недоліки та переваги. І питання не лише у залученні молоді до життя громади. Питання також у гарантуванні доступу до інструментів впливу, публічних та масових заходів, ефективної освіти тощо.

Дієва МР – ціна питання?

ІНІЦІАТОР: Михайло Войтович.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Спроба порахувати вартість МР для ОТГ.

Створення (місяць):

  • Техніка та офісні витрати – 22 000 грн.
  • Менеджер, профі, відповідальний за створення – 14 000 грн.
  • Приміщення – 4 000 грн.
  • Організація і проведення громадського обговорення – 5 000 грн.
  • Офіційне відкриття – 5 000 грн.

РАЗОМ: 50 000 грн.

Функціонування (рік)

  • Офісні витрати – 12 000 грн.
  • Приміщення – 36 000 грн.
  • Люди (10 членів МР х 40 грн х 60 годин на місяць х 12 міс) – 288 000 грн.
  • Навчання – 120 000 грн.

РАЗОМ: 456 000 грн.

РЕКОМЕНДАЦІЇ та КОМЕНТАРІ

  • Звісно, цифри дуже приблизні і в кожній громаді вони будуть свої. Але порядок витрат (інвестицій) в розвиток молоді в громаді виглядає цілком прийнятним.

Навички для дієвої МР

ІНІЦІАТОР: Михайло Войтович.

КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ ДИСКУСІЇ та ВІДКРИТТЯ:

Протягом усього заходу, практично у всіх дискусійних групах так чи інакше учасники відкритого простору торкались питання освіти. Тобто сучасна освіта в ОТГ не дає необхідних навичок для того щоб молодь була свідомою, дієвою та активно долучалась до життя громади.

Ось перелік навичок, які молодими людьми та працівниками муніципалітетів ОТГ визначені як необхідні для того щоб молодь і МР були дієвими:

  • Публічні виступи.
  • Вміння заробляти гроші.
  • Підприємливість (як вміння знаходити вирішення своїх та чужих проблем в новий спосіб).
  • Вміння розставляти пріоритети.
  • Планування.
  • Ефективне управління своїм часом (тайм-менеджмент).
  • Генерування ідей (креативність).
  • Особистісний розвиток.
  • Лобіювання.
  • Адвокація.
  • Управління проектами.
  • Лідерство.
  • Фінансова грамотність.
  • Іноземні мови.
  • Комунікативні навички.
  • Документообіг та документознавство.
  • Критичне мислення.
  • Соціологія (вміння досліджувати та розуміти думку громади).
  • Навичка вирішення складних задач.
  • Дебати.
  • Державне управління.
  • Робота з молоддю (молодіжний працівник).
  • Вирішення конфліктів.
  • Медіаграмотність.
  • Наполегливість.
  • Відстоювання власних прав.
  • Фандрайзинг.
  • Вміння організовувати людей.
  • Адміністрування.
  • Робота в команді.
  • Вміння подати себе.

КОМЕНТАРІ

31 навичка, які самі молоді люди ідентифікують як необхідні. Спектр просто вражаючий. По суті – це сучасний запит молодої людини на ті освітні послуги, які їй необхідні у дорослому житті і які сучасна система освіти не забезпечує. Мабуть найбільший виклик та поле для діяльності молодіжних рад в ОТГ.

НАСТУПНІ КРОКИ

Учасники відкритого простору запропонували рішення (проекти), які вирішують ті чи інші проблеми на шляху до залучення молодих людей, до реалізації молодіжних політик у громадах через формування дієвих молодіжних рад.

Я – дія

Організація попередніх зустрічей з молодими людьми у вільному форматі з метою виявлення лідерів та вмотивованих активістів, які буди б готові в принципі залучатись до формування молодіжної політики у громаді.

Відповідальність починається з мене

Серія тренінгів для формування та розвитку мінімально необхідних навичок у громадсько активної молоді для створення та запуску молодіжної ради у громаді.

Креативній молоді – креативний простір

Створення сучасного публічного простору, в якому молодим людям було б комфортно та цікаво проводити час, в тому числі з метою формування та просування власної думки щодо розвитку громади загалом і молоді зокрема.

Настільна гра «Молодіжна Рада»

Розробка кастомізованої версії настільної кооперативної стратегії «Світ Громад: Coopetition» від ТзОВ «Світ Громад», ціль якої формування та розвиток навичок, які зроблять молодь у громаді дієвою а Молодіжні Ради – ефективними. А саме йдеться про: критичне мислення, підприємливість, ефективні комунікації, прийняття колективних та індивідуальних рішень, лобіювання та адвокація, лідерство, планування, креативність та робота в команді тощо. В поєднанні з он-лайн навчанням, дозволить розвиватись молодим людям з найвіддаленіших населених пунктів.

Програма підтримки місцевих талантів «Голос Громади»

Проект націлений на те, щоб задіяти через участь у творчому конкурсі молодих людей з усіх населених пунктів громади (запропоновано учасниками з Устилузької ОТГ, у якій 27 населених пунктів) і надати їм можливість за презентувати себе і зацікавити музикою та вокалом як способом самореалізації.

Анна Чередніченко

2-3 липня представники Немішаївського молодіжного парламенту Артем Зазека та Анна Чередніченко взяли участь в проекті «Маю думку, метою якого є створення дієвої моделі участі молоді в житті громади на локальному рівні, зокрема в ОТГ». Протягом 2-х днів в режимі відкритого простору наші представники, представники Міністерства молоді та спорту, Тернопільської міської ради та 5 ОТГ Волинської області під керівництвом Захара Ткачука, Тараса Тимчука та Михайла Войтовича. Було надзвичайно приємно працювати в колі осіб, які дійсно зацікавлені в молодіжній участі, у розвитку молоді, які ґрунтовно та свідомо підходять до цих питань.

Ми розбирали безліч питань:
– активність молоді;
– способи інформування;
– переваги створення молодіжної ради для громади;
– перетворення традиційного клубу на молодіжний центр;
– співпраця молоді та влади;
– проблеми молодів громаді;
– створення дієвої молодіжної ради не тільки на папері;
– ефективна реалізація рішень молодіжної ради;
– кількісний склад молодіжної ради;
– заохочення молоді до співпраці;
– створення сайту про Молодіжні ради;
– можливості, повноваження, обмеження та ризики;
– вплив молоді на рішення влади;
– комунікація з молоддю у віддалених селах ОТГ;
– ціна питання дієвої молодіжної ради;
– навички учасників дієвої молодіжної ради.

Уявляєте, яка кількість роботи пророблена?!))
Крім визначення проблем, було запропоновано низку варіантів їх вирішення.
А ще грали в легендарну #ГраСвітГромад 
А ми поки з Артемом працюємо над Положенням про Молодіжну раду Немішаєвого! І дуже вдячні організаторам за ідеї та натхнення!

Цей пост-реліз представлений ГО «Молодіжна платформа» в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цього релізу є винятковою відповідальністю ГО «Молодіжна платформа» i не обов’язково відображає погляди USAID чи уряду США.

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.