Ціль ігрової сесії: ідентифікація викликів та внутрішніх резервів під час швидкого повоєнного відновлення громад України.
Крім того, ігрова сесія мала на меті пошук відповіді на питання, в якому форматі може використовуватися ігровий тренажер «Світ Громад: Акселератор ІІІ» з поточними додатками чи новими у процесах сценарного планування/відновлення громад, яких в різний спосіб зачепила війна.
Організатори: Світ Громад, ГО «ІПІД», DVV International в Україні в рамках руху RAF4UA
Захід пройшов 27 травня 2022 в офісі міжнародної організації DVV International в Україні (м. Київ).
Кількість учасників: 3 (Тарас Тимчук, Марина Бакаєнко, Віктор Сікаленко). Всі обізнані в ігровій механіці, сертифіковані майстри.
Тривалість ігрової сесії: 2 години 20 хв.
Механіка гри
Гра відбувалася відповідно до умов сценарію «Громада циркулярної економіки» (частина Додатку «useREuse»).
Додаток «useREuse» створений для всіх, хто хоче зрозуміти як побудувати в себе на місці самодостатню громаду із циркулярною економікою, в якій кожен житель мінімально шкодить середовищу і здатен задовольнити свої потреби через якомога повне використання/перевикористання внутрішніх ресурсів.
Зазвичай першим ділом після фрази «екологічне використання/перевикористання ресурсів» на думку спадає, наприклад, сміттєпереробка. Але якщо жителі громади – це те цінний ресурс, то чи можна його використовувати екологічно? Тільки за умови якщо люди в ній спілкуються, знаютьь про потенціал один одного і використовують його.
Громада циркулярної економіки – це та громада, яка навіть ті відходи, які продукує, здатна наново залучити у виробництво через переробку. Таким чином, економічний цикл проходить по колу, а гроші не виходять з екосистеми.
Цей тематичний сценарій ми намалаглися адаптувати до поточних реалій і потенційних можливостей.
Ізмаїл, за легендою, став тою громадою, яка повинна в умовах поствоєнної відбудови пройти шлях трансформації у громаду, де активно інтегровані принципи циркулярної економіки.
Чому зараз:
- Як гриби після дощу виникають нові і нові ініціативи, спрямовані на пошук шляхів швидкого відновлення України від наслідків війни ерефії проти України
- В поточному дискурсі, незрозуміло, якими ресурсами і хто буде оперувати під час відновлення громад, які постраждали від війни
- Якщо грошей буде мало, як організувати процес відновлення на базі того, що вже є?
- Які уроки минулого слід врахувати, плануючи процес відбудови громад?
Стартові умови:
У громаді є Муніципалітет, Пустир, Сміттєзвалище, Бібліотека, Будинок культури. Привабливість громади: -5
Кількість раундів: 5
Ролі: Підприємиця, Учасник бойових дій, Екопроповідник
Умови перемоги:
У громаді є: Парк відпочинку, Коворкінг, Сміттєпереробка, Сімейна молочна ферма, Магазин.
Привабливість громади: +4
У всіх громадян: Щастя 2+, Здоровя 1+, Фінансова навичка 4+
Додаткові новації у цій симуляції:
- Громада отримала можливість дофінансувати один з інструментів розвитку, який стосувався підприємств інфраструктури, завдяки доступу до Фонду відновлення України в межах 100Q. Виглядає це цілком реально, оскільки мова про такі програми ведеться, фонди формуються. Разом з тим, в цій ігровій сесії, ми виходимо з скептичного прогнозу про те, що «Україну завалять грошима на відбудову». Щось буде, але скільки і на яких умовах – це під питанням.
- Крім того, власники бізнесу (Учасник бойових дій на старті отримав Паб) і Підприємиця отримали бонус у вигляді +25Q як урядову підтримку на розвиток бізнесу. Це теж виглядає цілком реалістично на кількість програм, які запускаються для бізнесу як драйверу перезапуску економіки.
- Екопроповідник отримав додатково +15Q як ваучер допомоги від міжнародних організацій як інструмент гуманітарної фінансової міжнародної мікропідтримки.
Стратегія
Учасники обрали мером Екопроповідника, оскільки в нього не було підприємницьких амбіцій щодо розвитку бізнесу. Цей мер пробув на цій посаді до кінця гри.
- Раунд – відкриваємо Фонд громади для акумуляції ресурсів і розвитку соціального капіталу. Результат: Фонд громади є, але громада має привабливість – 7.
- Будуємо / оновлюємо інфраструктуру для можливості прокачувати навички
- Починаємо вкладатися в розвиток бізнесу. Прокачуємо фінансові навички
- Накопичуємо ресурси. Прокачуємо навички. Інвестуємо в урбаністичні рішення та інклюзію. Прокачуємо фінансові навички
- Інвестуємо в сучану інфраструктуру. Закриваємо потребу стратегії
Результат: майже перемога – учасники досягнули стратегічних цілей, в останньому раунді життєві обставини понизили індивідуальні показники гравців до рівня, який унеможливив перемогу.
Під час гри трапилися життєві обставини, які обмежували можливості учасників спілкуватися між собою, пересувати предмети. Це трохи ускладнило ігровий процес, але не надто сильно.
Попередні висновки
- На етапі відбудови громада може піти ще в мінус за рівнем привабливості, якщо мова йде про інвестиції в інфраструктуру (довгий ефект). Якщо в громаді живе небагато людей, які заряджені на довгу, то такий результат їх не злякає. Якщо в громаді є багато людей, яким потрібно бачити швидкий ефект від роботи, тоді не обійтися без Quick Wins (малі перемоги). Але треба розуміти, що малі перемоги теж потребують уваги, ресурсу, інвестицій, і платою за ці Quick Wins може бути відтягування стратегічних рішень, капітальних інвестицій.
- Без донорського фінансування на старті дійсно буде складно, бо одночасно треба буде робити багато модернізацій, а внутрішніх ресурсів у громаді на цей момент немає. Донорське фінансування у вигляді часткового дофінансування – це краще, ніж 100% донорське фінансуванння. Чому – бо коли громада назбирала 80% від вартості інструменту, решта 20% є справді дуже потрібними, коли треба швидко закрити задачу. Бо якщо їх вчасно не отримати, то 80% можуть перетворитися на довгобуд і пропасти.
- Наявність людей у громаді, які заробляють достатньо (Підприємці), але мають звичку витрачати мало (Екопроповідник) – це дуже добре. Коли є у громаді люди, які багато заробляють, але так само багато витрачаються, то в умовах відсутності інфраструктури для абсорбації фінансів у громаді, зароблені гроші підуть в інші громади, а може і в інші країни. На першому етапі відбудови, добре було б щоб накопичені гроші все ж залишалися на місці і реінвестовувалися. Зараз МОНОбанк через механізм спільнобанки дозволяє швидко акумульовувати ресурси для перезапуску бізнесу і цей механізм спільнокошту є сенс задіяти і в відбудові.
- Соціальний капітал, місце/механізм нарощення соціального капіталу (модернізовані бібліотеки, клуби – арт-простори, коворкінги, дієвий фонд громади) дозволяють формувати соціальні зв’язки, які створюють нові можливості. Завдяки жетонам соціального капіталу нам суттєво вдалося знизити вартість запровадження інструментів розвитку у громаді.
- Прокачка фінансових навичок зменшує витрати. В якийсь момент ти розумієш, хоч ти можеш і не витрачати гроші у місцевому бізнесі, але його свідоме відвідування, щоб він працював (не було бажання його позбутися), формує більше лояльності і перетворює тебе з звичайного споживача у імпакт-інвестора громади.
- Як це не дивно, урбаністичні рішення почали ухвалюватися десь на 3-4 раунді. До того, увага громади була сконцентрована на впровадженні таких рішень, які потрібні тут і зараз (Нова система водоочистки і каналізації) або які точно впливають на індивідуальні показники гравців чи створюють можливості для усієї громади.
Цікаво було б змоделюваати такий сценарій у більшій групі з іншим демографічним складом – бюджетниками, вразливими категоріями і більш песимістичними очікуваннями щодо міжнародної допомоги з відбудови.