Матеріал від Майстрині гри Світ Громад Ірини Ткаченко.
На подію 25 листопада Гра “Світ громад” у Кропивницькому відгукнулися мої колеги та студенти Кафедра журналістики, видавничої справи та редагування. Місцем гри стала свіженька локація на креативній кафедрі:)
Грали за сценарієм “Щасливі люди”: учасники щиро дивувалися подібності гри до реалій життя.
Громада виграла за 5 раундів: перемога не давалася легко. Стратегічне бачення розвитку громади і перемоги з’являлося інтуїтивно, і вже після 3-го раунду я, як майстер гри, почула озвучену учасниками стратегію. СТРАТЕГІЮ!
НОТАТКИ МАЙСТРА ГРИ
?Було цікаво спостерігати за динамікою новоствореної громади студентів та викладачів, які приміряли і вживалися з новими для себе соціальними ролями. Комусь було некомфортно, комусь радісно, дехто шукав причини, чому ця роль випала йому.
?За всю мою практику проведення гри громада вперше запропонувала створити фонд громади, аби видавати членам громади міні-гранти на розбудову бізнесу безвідсотково, а потім, після прибутку, розрахуватися з бюджетом.
На фоні цього рішення був м’який конфлікт з членами громади, які на початку гри ризикнули і взяли кредит для розбудови бізнесу, і повертали його з відсотками в банк.
?Якщо життєва обставина “Вас звільнено з основного місця роботи” випадає людині в соціальній ролі переселенця, то чи поширюється вона на неї? Формально картка “переселенець” не підлягає визначення “професія” чи “робота”, це статус.
Тому МИ В ГРІ ВЧИЛИСЯ УВАЖНО ЧИТАТИ. Це вміння допомогло учасниці не потрапити під вплив цієї неприємної життєвої обставини.
Рекомендую використовувати гру як тімбілдінговий інструмент для громад навчальних закладав. Гра сприятиме розбудові довіри, налагоджуватиме контакт через неформальну комунікацію, допомагатиме краще пізнати студентів, а студентам викладачів. Тут треба бути обережним – бо в грі проявляється наша суть:)
ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ
?“Вийшло дуже динамічно, хоча не завжди учасники були активними й наважувалися брати на себе відповідальність за громаду, але встигли втілити сценарій достроково. Можливо, трохи гасило потенційні суперечки те, що грали викладачі й студенти, і перші “задавлювали” авторитетом других. Гра цікава й азартна, як і будь-яка гра. Гравці можуть розкритися з несподіваних боків”, – поділився враженнями Dmytro Shulga.
?“Приєднуюся до думки Дмитра (давно я не чула від нього стільки позитивних слів). Для мене головним результатом стало те, що я хочу зіграти ще. Під час гри виникає унікальне силове поле – суміш комунікації, пізнання, гумору” (Наталя Фенько, Кафедра журналістики, видавничої справи та редагування).
Якщо у вас є бажання пожити в цій грі – пишіть в приват та слідкуйте за анонсами. Ще зіграємо!