Хотіла вам розповісти історію, щоб ви відчуваю біль, який зараз відчуваю я, від того, що люди вперто не бажають об’єднуватись. Хочу, щоб кожен, принаймні, задумався, а якщо зробите вірні висновки, то ваше життя зміниться!
Була на триденному тренінгу, де зібралися різні активісти з усієї країни та гості з іншої країни. Грали в гру “win win” чи як її ще називають безпрограшна гра. Ціль гри виграти більше грошей у ведучого. Грали 4 команди, які мали обирати порадившись Х або У. Гра має певні умови перемоги, наприклад, якщо всі команди оберуть Х то N сума коштів, а якщо лише одна команда обере У то в інших забирається N коштів. Відповідно, якщо дві команди оберуть Х чи У то у когось мінусується, а у когось плюсується. Всього 10 раундів, де на 3, 7 і 10 у нас переговори з представниками 4 команд, де ми окремо ведемо перемовини.
Спочатку нас лякали, що типу вкінці люди, які виграють дійсно отримають ті гроші, які зароблять, а ті хто в мінусі мають віддати й таке інше. Тобто, ведучий нас спеціально травив один проти одного. Моя команда звалася Хромо Сом (по складу 1 хлопець і 7 дівчат, одна дівчина не з України). Нам треба було придумати тактику, що ми хочемо від гри. Я запропонувала таку ідею, що ми всі 4 команди можемо виграти. Як саме? Просто домовившись та об’єднавшись! Це ж дуже легко як на мене. Я розповіла, що є майстринею гри “Світ громад”, де всього лиш поєднавши всі зусилля, люди можуть бути щасливі. Як на мене ця гра така ж. Всі члени моєї команди мене підтримали. Ми вирішили завжди ставити Х і поговорити з іншими командами. До 3-го раунду ми ставили Х на перекір усьому, аби показати іншим, що це наша тактика і щоб вони нам довіряли. Але інші команди прагнули перемогти. Мені здавалось це не логічним, нащо підставляти один одного, це безглуздо! Це ж як Світ Громад, ауууу! Треба бути разом!
Після 3-го раунду ми вже були в мінусі. Всі команди йшли на переговори. Мене відправили аби донести мою ідею до інших команд і таким чином зіграти всім круто, в плюс всі, а не в мінус. Тоді мені здавалося, що я зараз поясню всім як це круто (адже я грала в Світ Громад, вони зараз зрозуміють, що треба грати проти гри і це буде цікавіше!). Я намагалася якомога чітко донести ідею про об’єднання, одразу сказала, що даємо слово ставити до кінця гри Х і тим самим нікого не підставимо. Було прийнято домовленість до 7 раунду всі ставлять Х щоб ми вирівнялися з мінуса, а далі на наступних переговорах вирішити як ми діємо, аби всі виграли аби хоча б усвідомлено обрати переможця (і це було б круто, адже ми вирішуємо!)
На 4 раунді всі дотрималися домовленості, але далі щось пішло не так. Одна команда порушила домовленості й поставила У. І тут дивні відчуття, коли тебе зраджують….Далі все пішло шкереберть. Тільки одна команда і далі підтримувала нас. Продовжуючи ставити Х, ми наче намагалися достукатися до них, що ми типу все пробачимо тільки поверніться до попередньої домовленості. На жаль, люди не хотіли нас чути на інших переговорах. А ми з командою принципово не хотіли порушувати своє слово і вірили, що вони зрозуміють.
Було чомусь дуже прикро, хоча це гра. Може якби вони хоч один раз зіграли в “Світ громад”, де гра вчить об’єднуватись, то зрозуміли про що я і можливо все було б по-іншому. Ми програли з великим мінусом, разом з нами ще одна команда, яка підтримала нашу ідею, але ми отримали більше – довіру один одного, розуміння нащо це було і всі говорили тільки про нашу команду.
Вкінці ведучий розповів, що ми як те суспільство, де якщо б всі (звісно то утопія) ділилися і підтримували один одного то ми б просто були в плюсі й не тягли їх на дно.
На наступний день економіст (представник іншої країни) нам розповів як ми зіграли з точки зору економіки. Виявилось, що і там ми програшне суспільств, оадже сенсу немає коли у потенційних покупців немає коштів на покупку їх товарів, треба було тримати баланс і тоді всі щасливі й бізнеси, які продають і люди які можуть ті товари купити, бо у них є ця можливість. Ніхто не заперечує конкуренцію, але здорової, яка також говорить про довіру та об’єднання і допомогу один одному (більш детально про цього точку зору в іншому файлі).
Мій висновок такий, гра “Світ громад” вчить багато чому, але як на мене довіряти, бути один за одного, а не проти. Ось чого не вистачає сьогоденній Україні. Це не зміниться одразу, навіть, якщо всі українці пограють у гру і зрозуміють, для цього треба час, але якщо на локальному рівні громади почнуть довіряти один одному і працювати на певних домовленостях та довірі, то виграють всі і вже з цього почнеться ріст могутньої успішної держави – України.
Автор: Сахно Оксана, майстриня гри “Світ Громад”, менеджер з молодіжних програм Фонду громади міста Херсон “Захист”, менеджер в Херсонській молодіжній ініціативній групі “Кип’яток”.