Кейс: Як за три раунди від розвиненої демократії скотитись до авторитаризму

Для обміну досвідом, презентації кращих практик молодіжної роботи в ОТГМолодіжний центр Волині, Міністерство молоді та спорту України та Всеукраїнська Ініціатива “Активна Громада” від Інституту “Республіка”, організували та провели (22 березня у Луцьку) регіональний форум для об’єднаних територіальних громад Волинської області.

Ми мали нагоду презентувати гру “Світ Громад: Акселератор” в якості інструменту, який допомагає молоді знайти своє місце в громаді та навчає громадянським компетентностям.

17457470_1151526768303444_1895256374601635520_n

Учасники: голови та працівники муніципалітетів ОТГ, громадські діячі, молодіжні лідери.

Початкові ролі у грі: безробітний, пенсіонер, чиновник і переселенець.

Сценарій гри «Побудова громади – туристичного центру».  Завдання – підвищити привабливість громади з -5 до 5, збудувати у громаді за 10 раундів Парк відпочинку, Музей, Готель та Ресторан. Показники щастя усіх громадян мають бути не нижче 4 здоров’я не нижче 2. Комунікативна компетентність в усіх гравців: 5 (максимальне можливе значення).

Унікальні знання

Вперше за весь час проведення публічних ігор процес обрання мера у першому раунді тривав так довго. Але не через амбіції та конкуренцію, а через бажання гравців максимально якісно та демократично підійти до вибору офіційного лідера громади.

Вибори пройшли (аж) у три етапи:

  1. Спочатку кожен гравець протягом 30 секундного виступу презентував свої особисті переваги на цій посаді.
  2. Потім кожен озвучив кандидатуру, за яку він готовий проголосувати а також мав змогу зняти свою кандидатуру.
  3. Власне голосування і вибір – мером став переселенець (який, до слова, і був ініціатором саме такої виборчої процедури – фактично вступивши і агентом змін і проявив себе як лідера, за яким пішли усі інші).

Все починалось на стільки демократично на скільки це взагалі можливо (тим більше у настільній грі).

А далі відбулась дуже показова трансформація.

В кожному наступному раунді громада не хотіла (лінувалась? була пасивною?) проводити чергові вибори (можливо усі злякались надто складної початкової процедури) і усі домовились – залишаємо мером переселенця й надалі.

В результаті, наприкінці (уже) третього раунду усі гравці і сам переселенець помітили, що мер дуже авторитарно не тільки приймає рішення щодо перспектив розвитку громади але й починає активно втручатись та нав’язувати свою волю при індивідуальних ходах кожного окремого гравця.

Чи можемо ми зробити висновки:

– Надто складна демократична процедура відлякує потенційних учасників політичного процесу?

– Тривала незмінність влади провокує лідерів до поступового скочування в авторитаризм?

– Демократія не є чимось сталим і вічним, це інструмент, яким іще потрібно вміти користуватись?

Загальні спостереження

Коли в громаді є утриманці (безробітні) – це спільна проблема і громада намагалась якомога швидше “прилаштувати” безробітного, допомагаючи відкрити йому власну справу. І це відразу відбилось на місцевому бюджеті – громада перестала залазити у борги.

Важко ризикувати. Люди схильні йти “маленькими кроками”, боячись боргів, при цьому зберігаючи низький рівень життя, замість того щоб ризикнути і зробити ривок.

 


Залишити відповідь