Кейс. Як священик громаду врятував

Грали: активні студенти ВНЗ Херсону в рамках проекту Студентські Weekends «Агенти громадського впливу» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Перша гра для всіх учасників.

Початкові ролі у грі: переселенець (хлопець), чиновник (дівчина), підприємець (дівчина), безробітний (хлопець), священик (дівчина), пенсіонер (дівчина), казначей (хлопець).

Сценарій гри: «Здорові люди». Завдання – підвищити привабливість громади з -5 до 5 і вище (поправка була на кількість учасників -2), збудувати в громаді за 6 раундів Лікарню і Аптеку. Показники щастя усіх громадян мають бути: 2, здоров’я: 4.

У громади одразу випали комунальні власності, які потребували модернізації – клуб, сміттєзвалище, центр зайнятості, бібліотека. Тож громада перші раунді модернізовувала ці об’єкти. Вибори мера були дуже демократичні, просто домовилися по через бути ним, але надалі зрозуміли, що мерство це просто додатковий жетон і назначали того, кому енергія треба була більше.

На початку гри мером став безробітний, що показало не стереотипність громади. В першому раунді не вистачило грошей на те щоб закрити внутрішній бюджет і вони одразу зрозуміли, що треба скинуться грошима. Неформальним лідером був священик, до якого всі дослухалися не важливо хто був мером. Першим запропонував купити бізнес був переселенець, але його ідею не особливо підтримали, але коли це запропонував священик то його одразу підтримали та ідею, щоб допомагати один одному купляти бізнес.

В грі переселенець багато говорив вірних ідей, але його наче не чули, аж  поки це ж не проговорював священик. Підприємець зрозуміла, що більше енергії має то краще, того збільшує їх через купівлю будинку. Священик, пенсіонер та переселенець були ініціаторами скинутись будь-кому, чиновник дуже сильно не хотів нікому скидуватись і взагалі прощатися з грошима. Безробітний після того як перестав бути мером особливо ніяк себе не проявляв, а також громада не додумалась купити йому бізнес спочатку, тож весь час він або в когось позичав гроші та брав дотацію, а далі витягнув картку життєвих обставин – дитину. Що саме цікаво у нього були високі компетенції, але він не зміг повною мірою ними скористатися.

В якийсь момент підприємець став безробітний, але працював в аптеці, тож гроші він приносив громаді. Переселенець в якийсь момент гри купив чиновнику ферму та подарував тільки через те, що в неї була енергія там працювати. Завжди вкладав податок за свій бізнес не залежно чи ходив до нього учасник. Коли переселенець став безробітним то громада не дуже поспішала допомагати йому. Коли мером обрали чиновника то він не особливо думав про громаду а хотів тільки купити собі бізнес.

Під загальним тиском громади вони змусили його зробити ті кроки, які вони вважали вірними. В якийсь момент священик зупинив гру і почав аналізувати гру і, що треба зробити аби перемогти у грі (таке траплялося двічі) і саме це дало можливість громаді виграти. Тільки холодний аналіз та стратегія священика в останньому раунді просто витягував громаду та успішно дало змогу виконати сценарій.

З веселого, коли переселенець сказав безробітному: «Давай, швидше тягни життєву обставину!», той відповів: «Той раз ти теж мене квапив і отрималась дитина».

Посилання на фб – https://www.facebook.com/ZahystKherson/posts/4524846537624648

Авторка: Оксана Сахно, майстриня гри Світ Громад

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *