Кейс: #ГраСвітГромад з представниками системи професійно-технічної освіти [Мелітополь]

Дуже цікавою видалася гра «Світ громад» 27 квітня 2017 року ВІД ГО “УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ МІСТ, ЩО НАВЧАЮТЬСЯ” з представниками системи професійно-технічної освіти. Серед гравців були викладачі, майстри виробничого навчання та представники адміністрації ДНЗ «Мелітопольське ВПУ». За обраним сценарієм необхідно було побудувати «Щасливу громаду».

Собі за мету члени ГО “УАМН”  ставили не лише дати можливість педагогічним працівникам самим використати весь потенціал гри для пізнання в цікавій формі тих процесів, що постійно відбуваються в громаді, але й розглянути можливості та перспективи використання ігрофікації у навчальній та виховній роботі зі своїми учнями, оскільки багато з них є новими членами міської громади і мають знати, які є можливості для відбудови власного успіху в поєднанні із досягненням загального добробуту громади.

З цікавих моментів гри:

  • «Мер-феремер» в першому раунді намагався припинити спроби відповідального та амбітного «підприємця» за власний кошт побудувати у громаді тренінгів центр, але чомусь примушував сплатити податки «безробітного».
  • Мабуть саме тому «безробітний» всі раунди гри всі свої активності використав лише для того, щоб відпочити та сходити у відпустку і досяг найвищих можливих показників щастя та здоров’я. Але жваво цікавився «скільки сплачує підприємець за квартиру, і чому в нього з ним однакові комунальні витрати».
  • У перший раунд отримання заробітку «вчителя» казначей трохи не «кинув» на зарплату, але «вчитель» був дуже спостережливим і виправив несправедливість. Але згодом у всіх раундах гри він виявляв неабияку активність – першим сплачував податки, завжди мав дрібні кошти, жваво рекламував послуги власної перукарні і взагалі вперше виявив бажання сходити до «мера» на прийом та попросив кредиту на власні потреби! «Мер-підприємець» зголосився віддати половину власного доходу «вчителеві» без всіляких відсотків, але для ЗМІ повідомив, що це було на придбання підручників для місцевої школи. Треба віддати належне «вчителеві» – наступного раунду, коли «підприємця» знову обрали «мером», він віддав свій борг власними коштами!!! Потім «вчитель» хотів взяти кошти в борг у «безробітного», який мав достатньо грошей, але той запросив дуже великі відсотки, а «мер» вирішив надавати кредити бюджетникам без відсотків з бюджету громади!
  • А «мер-фермер» виявився настільки відповідальним за громаду, що за власні кошти (навіть не вистачило – взяв кредит) придбав готель з єдиною метою – щоб підвищити привабливість громади, але потім жваво запрошував всіх мешканців скористатися його послугами (не безкоштовно, звичайно!).

А взагалі результати цієї сесії гри вражають!!! «Мер-підприємець» довів свою громаду до перемоги з найвищим можливим значенням привабливості, без боргів, з великим переліком об’єктів комунальної та приватної власності окрім обов’язкових за сценарієм, громадський бюджет нараховував 5000 Q, а попереду була можливість пройти ще 2 раунди!!!

Наприкінці гри «фермер» зауважив, що «згуртувавши всі зусилля можна побудувати дійсно щасливу громаду», а «безробітний» впевнився, що «не в грошах щастя», а «вчитель» поділився планами на майбутнє. Гравці впевнилися, що така гра є гарним інструментом для згуртування колективу, має перспективу у використанні у навчальних цілях як досить простий та доступний метод знайомства учнів з податковою культурою, основами громадянської освіти, критичного мислення, стратегічного планування, саморозвитку.

Джерело


Залишити відповідь