Чому вчитись за столом краще, ніж он-лайн?

Нас часто питають – чи буде он-лайн версія гри Світ Громад. Спочатку ми відповідали, що все може бути, за умов наявності інвестора чи гранту. Потім говорили, що це надто дорогий і тривалий в часі проект, тому малоймовірно. Але ці запитання дали привід задуматись. На днях разом з Тарасом Тимчуком ми провели невеличке дослідження, результатом якого стало порівняння гіпотетичного освітнього ігрового он-лайн інструменту з коробочною версією гри Світ Громад. Ось кілька гіпотез щодо переваги саме коробки над он-лайн сервісом:

1. Вартість

Ми часто чуємо, що електронні сервіси дешеві за рахунок можливості покривати значні аудиторії. Та тут не все так просто. Як правило в розрахунки беруть лише вартість розробки (і то тільки дизайн та програмування). І забувають про дослідження ринку, бізнес-планування, подальшу технічну підтримку сервісу і актуалізацію коду під постійні зміни середовища (згадайте як часто за останній рік ви оновлювали iOS на своєму iPhone чи браузер). А це як правило в рази (деколи в десятки разів) дорожче самої розробки.

Коробочна версія після випуску з друку вже не потребує жодної технічної підтримки, модерації, актуалізації під зміни середовища використання.

2. Надійність

Що буде як вимкнуть світло? Або Google вирішить щось радикально змінити в своїх алгоритмах? Або збанкрутує Apple?. А ще віруси, взломи, захист персональних даних, національні особливості ведення ІТ-бізнесу тощо.

Коробка не потребує додаткових інструментів для її використання. Достатньо лише денного світла. Тут можна згадати Біблію. 2000 років працює в друкованій версії і підстав вважати що вона зникне в найближчі 2000 років не так вже й багато.

3. Ефективність

Як виявилось, маючи необмежений доступ до усіх світових надбань науки і культури, люди все одно постять котиків і виявились повністю безсилими у протистоянні з фейками та маніпуляцією. Шокує, але лише 4 відсотки підписників на безкоштовні он-лайн курси доходять до кінця курсу. При цьому 80% з тих хто вчиться – це люди з середнім і вище середнього рівнем достатку. Доступність не змінила поведінку. Бідні не вчаться не тому що бідні а тому що не вміють і не звикли вчитись.

Коробка змінює поведінку. За рік тестування і сотень публічних ігор було зафіксовано лише двох гравців, які не дограли, бо їм не сподобалось чи щось там іще пішло не так. Гра затягує невиправних скептиків і створює умови за яких гравці в реальному часі розігрують нові для них моделі поведінки, відразу отримуючи зворотній зв’язок про їх ефективність.

4. Залежність

У 2013 році «поведінкова залежність» увійшла до переліку психічних розладів, визнаних світовим співтовариством психологів та психіатрів. В цьому контексті залежність від комп’ютерних ігр, он-лайн сервісів, соціальних мереж тощо визнається такою, що легко набувається з малечку. В результаті, люди (особливо діти), які не «вилазять» з смартфонів втрачають здатність до емпатії, співрадіння, співчуття. Втрачають комунікативні навички, не набувають соціальні зв’язки, деформують вміння взаємодіяти у суспільстві з собі подібними. І найгірше – втрачається здатність ідентифікувати емоції по обличчях інших людей. Згадайте дітей, як вони реагують на обличчя інших людей. Цей механізм отримання зворотного зв’язку про свої вчинки закладений у нас з народження.

Настільна гра теж затягує. Навіть є анекдот – присадіть свою дитину на настільні ігри і у неї ніколи не буде грошей на наркотики. Але в настілку людина грає з людьми в реальному часі за одним столом, отримуючи миттєвий якісний зворотній зв’язок на свої дії, переживання, та взаємодію.

5. Автоматизація

Так, ІТ-інструменти добре показали себе у сфері автоматизації найрізноманітніших процесів: виробництво, управління, облік тощо. Але з освітою це імовірно не можливо. З іншого боку, що таке автоматизація? Чи це обов’язково має мати стосунок з автоматикою, технікою чи електронікою? Чи достатньо буде лише усунути (зменшити вплив і залежність) людину від якого процесу щоб вважати його автоматизованим?

Коробка гри «Світ Громад» – цілком автономний інструмент громадянської освіти, який загалом не потребує наявності сторонніх спеціалістів для навчання. В ній вкладені чіткі математичні формули (ігровий баланс) та ігрові механіки, які дозволяють (прочитавши правила) самостійно грати і навчатись без сторонньої допомоги.

Для чого ж тоді майстри гри? Майстри ж, це фактично співавтори у екосистемі Світу Громад, які (починаючи з другого рівня підготовки) розробляють та тестують на практиці моделі вирішення конкретних суспільних проблем з використанням гри.

P.S. Текст дискусійний і скоріше носить характер гіпотези. Будемо вдячні за критичні коментарі та доповнення.

One comment

  1. Критичних коментарів не буде, у всякому випадку від мене. Погоджуюсь з паном Михайлом на всі 100 у підтримку офлайн гри СвітГромад. Суперово спостерігати, як гравці занурюються у гру “з головою” втрачаючи часову реальність. Тільки в живому спілкуванні протягом гри, можна відчути проблеми та успіхи з якими зустрічається команда протягом гри. Тільки стороннє спостереження за грою майстром гри, дозволяє якісно провести рефлесію, що допомагає гравцям зрозуміти їхні промахи, не використанні можливості чи проявлені креативно продумані кроки. Тільки в офлайні передається атмосфера гри, прояв чи формування характерів та комунікативних можливостей гравців. У мене були випадки коли керівний склад ради скептично спостерігав за грою свої підлеглих, а потім голова, щось почав записувати (як виявилось ідеї, які генерували гравці в ході гри).

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.